- звитяжець
- —————————————————————————————звитя́жецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
звитяжець — жця, ч., уроч. 1) Той, хто переміг у бою, у війні. || Герой, витязь, лицар. || Боєць, воїн. 2) Той, хто, долаючи труднощі, наполегливо працюючи, демонструючи своє мистецтво і т. ін., досягає успіхів у чому небудь … Український тлумачний словник
звитяжець — (відважна, хоробра людина), богатир, лицар, переможець, здобувець, герой … Словник синонімів української мови
вояк — (військовик / учасник боїв, воєн), боєць, вояка, воячисько, воячня збірн., звитяжець уроч.; рубака (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); бойовик (учасник якої н. бойового загону) Пор. солдат … Словник синонімів української мови
переможець — (той, хто здобув перемогу), звитяжець; тріумфатор (той, хто здобув блискучу перемогу) … Словник синонімів української мови